Що таке РЕБ?

Сьогодні накази командирів різних ланок передаються майже миттєво, а за подіями на полі бою можна спостерігати в онлайн-режимі.

Сучасні радіолокаційні системи здатні заздалегідь виявити наближення ворожих літаків і кораблів, а радіокеровані безпілотні летальні апарати можуть вести розвідку, корегувати вогонь артилерії, ефективно знищувати броньовану техніку та ворожу піхоту, а також виконувати інші бойові завдання.

У сучасних військових конфліктах усе більше уваги приділяється використанню безпілотних технологій і, відповідно, методам боротьби з ними за допомогою радіоелектронних хвиль і випромінювання на різних частотах. Там, де раніше була груба сила, тепер панує інтелект, а броньовані танки та інша техніка виявляються безсилими проти маленьких дронів.

Саме радіоелектронна боротьба відіграє у сучасних збройних конфліктах ключову роль. Давайте детально розглянемо, що таке РЕБ, для чого вона призначена та як працює.

Визначення та призначення РЕБ

РЕБ — це комплекс заходів, метою яких може бути виконання різноманітних завдань — від дезорганізації систем зв’язку між підрозділами до ефективного знешкодження ворожих безпілотних систем. 

Системи РЕБ використовуються не тільки на полі бою, а й для захисту критичної інфраструктури, протидії витоку важливої інформації та боротьби з промисловим шпіонажем.

Пояснити, що таке РЕБ, простими словами, можна такими простими прикладами:

• ворожий безпілотник втрачає зв’язок з оператором та не досягає мети;
• успішно виявлено та знешкоджено радіолокаційні станції супротивника, що чинили перешкоди нашим дронам;
• між військовими підрозділами ворога порушено зв’язок або ефір контролюється нашими спеціалістами тощо. 

Історія розвитку систем РЕБ

Першим офіційно задокументованим випадком використання РЕБ можна вважати битву біля Порт-Артура в квітні 1905 року під час російсько-японської війни. Саме тоді завдяки радіостанціям крейсера «Перемога» та наземного пункту «Золота гора» вдалось створити радіоперешкоди, що порушили взаємодію між японськими кораблями. В результаті таких дій сигнали від кораблів-корегувальників не надходили до основної частини флоту, через що японці випустили понад 200 снарядів, жоден з яких не завдав російським кораблям значної шкоди.

Засоби РЕБ використовували під час Першої та Другої світової воєн. Розвиток нових технологій у сфері радіоелектроніки та вивчення електромагнітних випромінювань дали потужний поштовх для розвитку цілої галузі систем радіоелектронної боротьби, яка згодом стала окремим напрямом.

стаття в тему: Радіоелектронна боротьба (РЕБ) — ключ до успіху сучасної оборони

Як працює РЕБ?

Що таке РЕБ і як він працює? Слід розуміти, що РЕБ — це не якийсь один засіб чи технічний виріб, а окрема галузь, яка має свої окремі напрями та технології.

Залежно від технічних особливостей і поставлених завдань існує багато алгоритмів, за якими працюють системи радіоелектронної боротьби:

• Глушіння сигналу. Це один із найпоширеніших методів, основу якого становить генерація білого шуму в конкретному частотному діапазоні. Завдяки великій потужності випромінювання радіочастотний канал просто «забивається», що унеможливлює передачу будь-якого сигналу.
• Створення фальш-цілей. Досить ефективний метод, коли система РЕБ вводить в оману радіолокаційні прилади супротивника, створюючи неіснуючі об’єкти, які ворожі РЛС «бачать» як реальні цілі. Такий спосіб добре себе показав у боротьбі з «розумними» боєприпасами, які наводяться по конкретних координатах через супутник.
• Перехоплення керуванням об’єктів. Ще один спосіб радіоелектронної боротьби, спрямований проти безпілотних наземних, повітряних і надводних апаратів.

У будь-якому разі головна мета засобів РЕБ — дезорієнтувати супротивника та завадити йому досягти поставлених цілей.

Основні типи систем РЕБ

За принципом роботи РЕБ засоби можна умовно розділити на такі категорії:

• Пасивні. Такі системи діють не на конкретний об’єкт, а на площу. Наприклад, це може бути окопний РЕБ, який накриває позиції «куполом» із радіочастотних перешкод, потрапляючи в який, ворожий дрон втрачає керування. Приблизно так само працює надсучасний український РЕБ «Покрова» оперативно-тактичного рівня, що може «накрити» дуже велику площу та дезорієнтувати будь-які великі БПЛА типу «крило».
• Активні. Такі системи РЕБ — це радіолокаційні комплекси, здатні пеленгувати окремі цілі та передавати всю актуальну інформацію для подальшого ураження ворожих об’єктів. Найпростіший приклад — це коли боєць з антидроновою рушницею відстежує конкретну ціль (візуально чи за допомогою детектора) та вражає її.
• Гібридні. Такі системи можуть виявляти конкретні цілі з подальшим їхнім ураженням, а також працювати в пасивному режимі, заглушаючи радіосигнали на конкретних частотах.

Вдале поєднання систем РЕБ різних типів суттєво розширює можливості протистояння ворогу — від знешкодження БПЛА та «розумних» боєприпасів до придушення його власних засобів радіоелектронної боротьби.

дивитись каталог: Глушилки дронів (РЕБ)

Застосування РЕБ у різних галузях

Засоби РЕБ — це ефективні багатоцільові інструменти, які використовуються в різних сферах. Здебільшого системи РЕБ мають військове призначення. Це радіолокаційні станції, портативні РЕБ, стаціонарні прилади, генератори перешкод тощо.

У цивільній сфері РЕБ використовують для охорони об’єктів критичної інфраструктури, боротьби з промисловим шпіонажем, захисту вантажів під час перевезення, протидії втручання в системи зв’язку.

Також деякі засоби РЕБ можуть захищати приватне життя громадян. При цьому йдеться не тільки про захист інформації та персональних даних, а й протидію прямому втручанню з боку злочинців (наприклад, знешкодження коптерів, які намагаються залетіти на приватну територію).

Переваги та недоліки РЕБ

Стрімкий розвиток цифрових технологій та систем зв’язку зробив засоби РЕБ невід’ємною частиною нашого життя, навіть якщо ми ніколи з ними безпосередньо не стикалися. 

Сильні сторони РЕБ — це висока ефективність у боротьбі з різноманітними зовнішніми загрозами як на полі бою, так і в цивільній сфері. Сучасні розробки в галузі штучного інтелекту відкривають додаткові перспективи перед технологіями РЕБ. Поєднання обох напрямів дасть змогу створювати надсучасні системи, здатні обробляти великі масиви даних і швидко ухвалювати рішення, що значно підвищить ефективність боротьби з зовнішніми загрозами різного ступеня.

Слабка сторона будь-якої системи РЕБ — поява більш досконалих засобів, які можуть обійти захист або знизити ефективність конкретного обладнання чи цілого комплексу. Висока конкуренція і розвиток сучасних технологій спонукає держави та великі комерційні структури вкладати значні ресурси у розвиток передових засобів РЕБ, які спроможні виконувати поставлені перед ними завдання будь-якої складності.

FAQ

Чи безпечне використання РЕБ для цивільних об’єктів?

• Враховуючи, що РЕБ засоби — це потужні випромінювачі електромагнітних хвиль, вони можуть негативно впливати на тилові об’єкти. Переважно йдеться про збій у роботі систем зв’язку та інтернету. Саме через це станції  РЕБ із великим радіусом дії, а також окремі засоби, що повністю «глушать» усі сигнали, не встановлюють поруч із об’єктами цивільної інфраструктури. Крім того, деякі засоби РЕБ негативно впливають на організм людини, тому при роботі з ними необхідно дотримуватись правил безпеки.

У чому полягає різниця між активною та пасивною системами РЕБ?

• Найкраще цю різницю розглянути на прикладах боротьби з дронами. Пасивний варіант — це коли працює окопна РЕБ, що накриває позиції невидимим «куполом», який створює радіоелектронні перешкоди для будь-якого дрона, що потрапляє в робоче поле. Активна система РЕБ — це коли ведеться спрямована атака на конкретний об’єкт (наприклад, використання антидронової рушниці по виявленій цілі).

Як системи РЕБ захищають від дронів та інших загроз?

Для ефективного захисту від дронів можуть використовуватись різні способи радіоелектронної боротьби:

• Повне «засліплювання». Коли ціль потрапляє під дію РЕБ, вона повністю втрачає керування. Оператор не бачить картинки та не може керувати літальним апаратом.
• Створення радіоперешкод, що призводять до дезорієнтації дрона (апарат втрачає зв’язок із супутниками).
• Підміна GPS-координат. Цей варіант ефективний для боротьби з дронами цивільного та комерційного призначення, адже в їхній прошивці є координати стратегічних об’єктів (наприклад, аеропортів), де літати заборонено. Суть методу, що має назву спуфінг, дуже проста: коптер отримує хибні координати і «думає», що перебуває поблизу аеропорту, тому здійснює екстрену посадку згідно з чинними протоколами безпеки.

Також існують інші методи боротьби, наприклад, перехоплення керування дроном. 

Чи може РЕБ впливати на електроніку власного об’єкта?

• Потужні стаціонарні РЕБ — це автономні комплекси, які мають захист від зовнішніх завад. Їхні власні електронні системи розроблені так, щоб не перетинатись за частотами з тими діапазонами, на яких працює РЕБ.
• В окремих випадках може спостерігатись збій у роботі супутникового зв’язку та інтернету на об’єктах, розташованих поруч, але це відбувається тільки тоді, коли конкретний засіб РЕБ працює у режимі повного пригнічення будь-яких сигналів у певному радіусі.

Як часто потрібно оновлювати системи РЕБ для підтримки ефективності? 

• Системи РЕБ — це невід’ємна частина сучасного театру військових дій, де постійно йде боротьба нових технологій. Немає чітко визначених термінів, коли потрібно оновлювати обладнання, але робити це потрібно максимально оперативно. Будь-яка сучасна розробка вже завтра може втратити свою ефективність через новий винахід ворога. 
• Щоб власні засоби РЕБ не втрачали актуальності, необхідно вивчати обладнання конкурентів чи супротивників і намагатись випереджати їх хоча б на один крок, створюючи нові ефективні системи радіоелектронної боротьби.